Якщо учню
дуже важко: орієнтири для педагогів

Підлітки часто демонструють внутрішній біль через поведінку, а не слова. Вчасне реагування дорослого в школі може стати вирішальним.

🔎 Тривожні ознаки:

1. різке зниження успішності без очевидних причин;
2. тривала апатія або виражена дратівливість;
3. ізоляція від однокласників;
4. висловлювання про безнадійність, власну «непотрібність»;
5. байдужість до наслідків, ризикована поведінка;
6. тривожний контент у творчих роботах або соцмережах.

Стійкі зміни протягом 2–3 тижнів потребують уваги.

🧭 Алгоритм дій педагога

1️⃣ Не ігнорувати сигнал.
Навіть якщо він здається «демонстративним».

2️⃣ Поговорити індивідуально.
Спокійно, без оцінок:
«Я помітив(ла), що останнім часом тобі непросто. Хочу зрозуміти, як можу підтримати».

3️⃣ Не знецінювати переживання.
Уникати фраз: ❌ «Це дрібниці», «Усі через це проходять».

4️⃣ Не залишатися наодинці з проблемою.
Поінформувати шкільного психолога, адміністрацію, за потреби — батьків.

5️⃣ У разі гострої загрози — діяти негайно.
Залучити адміністрацію, психолога, викликати екстрені служби (102, 103).

💙 Підтримувальна атмосфера в класі та довірливий контакт із учнями — найсильніший профілактичний ресурс школи.